Глаголиця, одна з найдавніших слов’янських абеток. Я почув за неї ще в школі. Зі слів вчительки, це була таємнича докирилічна абетка. Я благополучно забув аж поки випадково, через більш, ніж чверть століття побачив згадку про неї. Виявилось, що, дійсно, була така абетка. Як і кирилицю, її винайшли для богослужебних книг. Більш того, у Хорватії, для цих цілей нею користуються і сьогодні. Втім, чомусь кирилиця витіснила глаголицю. Ось, що пише про це Вікіпедія:

Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд.

Дійсно, кирилицею писати зручніше, але у цій цитаті упущено один важливий момент: до того часу, поки не винайшли друкарський верстат, книжки переписувалися вручну. Ще раз, ВРУЧНУ! А там, де людина, там багато людського фактора. Це стало величезною проблемою для богослужбової літератури, особливо для Святого Письма, яке потрібно переписати літера в літеру, кома в кому! До Гутенберга не було двох ідентичних копій Євангелія! От літери глаголиці дозволяли уникнути купи помилок написання та читання ціною зручності запису. Сучасна кирилиця за цими показниками досі! програє глаголиці, що говорити за ті часи.
Я гадаю, що саме тому і глаголиця має такий вигляд. Втім, коли постає вибір зробити краще, та довше, або швидше, але тяп-ляп, люди завжди вибирають другий варіант, тому кирилиця перемогла.
І ремарка для любителів старовини. Враховуючи фінікійське коріння кирилиці, ми користуємося дуже древньою абеткою. Древнішою, за глаголицю :)

Оригінал https://medium.com/@michael.kazarian/%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5-1ca67bcae4c
