- Я? Сімдесят п'ять карбованців, окрім нагородних... Крім того ми маємо, дохід від свічок і зайців.

- Полюванням займаєтесь?

- Ні, зайцями в нас називать безквиткових пасажирів - Зайці 

Минула ще одна хвилина в тиші. Стичкін (це прізвище таке, одна суцільна помилка) піднявся і в хвилюванні, ходив по кімнаті.

- Мені молодої дружини не треба - казав він - я вже людина похила, мені треба така котра... ну наче... спокійна й солідна... і наче вашої комплекції...

- Бог його зна, що ви кажете... - засміялась сваха, закриваючи хусткою своє бурякове обличчя.

- Що ж довго думати? Ви мені близькі до серця, й для мене ви підходите вашими якостями. Людина я позитивна, твереза, і якщо вам подобаюсь, то... чому б і ні? Дозвольте вам зробити пропозицію руки і серця!

Сваха аж проплакала, засміялась, і у знак своєї згоди, почокалась зі Стичкіним.

- Ну - сказав щасливий обер-кондуктор - тепер дозвольте вам пояснити, якої я бажаю від вас поведімки й способу життя... Я людина сувора, солідна, позитивна, тому бажаю, щоб моя жінка була теж сувора, і розуміла, що я для неї опора й підтримка.
