Правду? Добре. Здається я закохалась.
З першого погляду, з першого доторку і обійм.

Хочеш правду? Будь ласка, мені не соромно
Вуст не розімкнувши, я закричу «Він мій».
Я просто не розумію, що відбувається
Знаєш, я ламаю всі свої принципи поруч з ним.

То може все ж таки то все має значення?
Коли стираються з пам‘яті всі «до нього»
І лишається він.
Він заграє новими фарбами, він теж готовий линути до моїх обійм
І Хрещатик, і та бруківка розсипана... Ми тут були і будемо і...
Любий Києве, любий мій.
