Іноді у ванні я присідаю і згорблююся у позі під назвою “голий термінатор подорожує у часі”. Із заплющеними очима я сиджу десь з хвилинку, уявляючи себе в образі Арнольда чи того хлопця з другої частини (але не тьолки з третьої, бо то гівно, а не фільм), і починаю мугикати саундтрек з фільма. Потім я повільно піднімаюся, вирівнююся і відкриваю очі. Це допомагає мені прожити день як беземоційний, злісний кіборг. Проблема тільки якщо занавіска в душі прилипає до ноги термінатора. Це руйнує всю фантазію.
