Він відраховує п'ять п'ятидесятидоларових банкнот і тримає їх в руці.

"Принесіть квитанцію", - каже він Біддл.

Я підписав квитанцію і мер передав мені гроші. Я обережно поклав їх до внутрішньої кишені.

"Тепер робіть свою справу, офіцере", - каже мер, посміхаючись зовсім не як хвора людина.

Пан Біддл кладе свою руку на мою.

"Ви заарештовані, докторе Во-гу, кличка Петерс, - каже він, - за лікарську практику без законного дозволу".

"Хто ви?", - запитую я.

"Я скажу вам хто він, - каже пан мер, підводячись із ліжка. - Він детектив зі медичної спілки штату. Він переслідував вас у п'ятьох округах. Учора він прийшов до мене, і ми придумали цей план щоб вас спіймати. Гадаю, ви вже більше не будете лікувати в цих місцях, пане Факір. Що то в мене було  ви казали, лікарю?, - сміється мер, - комплекс - ну, напевно, все одно не розм'якшення мозку".
