Біда кажуть православні бути багатою людиною, купцем чи чимось подібним (тупі москалі). Немає грошей - нема і турбот, є гроші - тримайся весь час за кишеню, щоб злі люди не вкрали. Страшно жити на світі, в кого грошей багато (а ще страшніше жити з дебілами які так думають).

П'яний народ, звісно слухав, розумів, та на вуса собі намотував. А тоді коли в Каланчаку чугунку (не знаю що це в біса таке) будували, й всякого бидла з обірванцями було видно без краю, наче сарани. Батько потім схаменувся, та вже було пізно. Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш. Їдуть вони, пан лісом невеликим, і раптом чують, що хтось позаду верхи скаче. Батько був не з слабкодухих - це вже точно, та тоді ми засумнівались. Там в лісі, дорога піша, хіба сіно з дровами і возять, того скакати тут нікому, та й нема для чого, особливо в робочий час. За хорошими справами не їздять верхи (чого, про що вони говорять!?)

-Таке відчуття наче погоня - каже батько Ані - аж надто галопом їздять. В корчмі, мені треба було мовчати, щоб мене. Ой дочко, чує моє серце, тут щось не так!
