Декілька раз з у філософських розмовах зачіпали тему свідомості. Дуже цікава і неоднозначна річ. Щоб закріпити своє бачення даної теми вирішив написати мацьоньке ессе. В класичних філософських концепціях свідомість щільно пов’язується з процесом мислення, з розумом. Я ж, не поділяю такої думки.
Спочатку, щоб вести мову про розум і свідомість нам треба визначитися для кого ми ці поняття вводимо. Хтось скаже «-для людини.» Але ж, людина це всього лиш біологічний вид тварин на планеті Земля. Щоб охопити людину як щось більше, ніж м’ясний біокостюм і включати у цю сутність всі її аспекти (або хоча б намагатися) ми введемо поняття «Я», яке, безперечно, буде і тілом на Землі, і душею, і духом, і тою сукупністю інформації, що лежить в її основі. Отож, ми маємо «Я», яке втягнуте у певні процеси, на Землі – фізичні, поза нею – метафізичні, та інші. Розділяємо ми їх тільки тому, що розділяємо себе і знаємо тільки малу частинку себе – «я». Про природу цих процесів, їх причини, мотиви, наслідки не будемо згадувати, то інша тема.
Ми отримали «Я», яке перебуває у процесі, переживає його, створює його, є його причиною. Зараз ми введемо аналогію з комп’ютерною програмою. Щоб програма мала змогу брати участь у процесі і сама була процесом, вона має складатися з певного набору функцій. Так і «Я» має певні функції. Виділимо дві (інших я просто не знаю) розум(мислення) і свідомість. У моєму баченні розум жодним чином не пов'язаний зі свідомістю, оскільки ці функції працюють порізному.
РОЗУМ. Ця функція запускається ще в утробі, вже тоді вона виконує свій алгоритм – порівняння і поповнення бази. Порівняння є основним механізмом розуму, він бере параметр на вхід і починає порівнювати з тим, що вже є в базі. База, це той досвід, який ми здобуваємо ще з утроби. Наприклад, ми бачимо вогонь вперше, функція розуму пробігає по базі і не знаходить відповідності тоді вона записує новий об’єкт. Ми намагаємося дослідити вогонь рукою і це боляче, для нового об’єкту в базі записуються нові параметри – гаряче, болить, небезпека. Саме так ми формуємо свою базу-досвід. Саме так працює розум, жодних інших алгоритмів в нього немає, тільки порівняння і поповнення бази. Здавалось би, досконало, все ж працює, але ні, цей алгоритм дуже помиляється. Наприклад, коли я скажу олівець, десять людей дістануть з своєї бази десять різних олівців. Цей психологічний ефект дуже добре вивчений і описаний. Розум інтерпретує, а не знає, в цьому його проблема. Але він допомагає виживати «я» на цій планеті, розвиватися тому «я», співіснувати з іншими «я». Розум займає 95% у рейтингу викликів функцій. І лише інколи ми вмикаємо іншу функцію – СВІДОМІСТЬ. Її називають як заманеться: інтуїція, екстрасенсорика, ноосфера, підсвідомість.
СВІДОМІСТЬ. Що ж робить функція свідомості? Все просто, вона бере параметр (об’єкт), переданий увагою на вхід, і «побітно», тобто без викривлень і інтерпретацій відтворює інформацію. А оскільки, все, буквально все, у Всесвіті є інформацією робота цієї функції є ефективна і досконала.
ПРО УВАГУ. Я ще не визначився чи є увага також функцією. Це дуже простий механізм, завдання якого «липнути» до об’єкта і передавати його як інформацію на входи одної з функцій. Парадоксально, але саме увагою ми володіємо вкрай погано. Коли ми йдемо по вулиці вона(увага) хаотично бігає по випадкових речах спамлячи функцію розуму безглуздими параметрами. Тому ми читаємо рекламу, лічимо стовпчики, ведемо безглуздий внутрішній діалог. Медитації, молитва, різноманітні інші техніки дозволяють не тільки приборкати свою увагу, підкорити її своєму наміру, а й робити з нею незвичні для нас речі. В повсякденному житі наша увага, як вузько фокусований ліхтарик яким ми водимо по навколишньому світу, ми рідко і доволі незначно змінюємо його кут але цим ліхтариком можна «світити» в набагато ширшому діапазоні, або звузивши його як промінь лазера, або охопивши 360градусів у ВСІХ площинах.
Поки що, моє бачення концепції СВІДОМОСТІ і РОЗУМУ таке але все тече все змінюється.
