Тут майстер засміявся і ,охопивши  давно розкурчавлену голову Маргарити ,сказав :

- Ах , не слухайте бідолашну жінку ,Мессир . В цьому підвалі  вже давно живе інша людина ,і взагалі не буває так , щоб все стало ,як було .- Він приклав щоку до голови своєї подруги ,обійняв Маргариту і почав бормотати : Бідна, бідна ...
-Не буває , ви кажете ? - сказав Воланд . - Це вірно . Але ми спробуємо ,. - І він сказав : - Азазелло !
В ту ж мить зі стелі звалився на підлогу розгублений і близький до втрати розуму громадянин у самій білизні , але чомусь із валізою в руках і в кепці . Від страху цей чолов"яга трусився й привітав.
- Могарич? - спитав Азазелло у впавшего з неба .
-Алозій Могарич , - відповів той , т ремтячи .
- Це  ви ,прочитавши статтю  Латунського про роман цієї людини , написали на нього скаргу з повідомленням про те , що він зберігає в себе нелегальну  літературу ?- запитав Азазелло .
