Лінкоміцин – широко вживаний антибіотик, промисловим продуцентом якого є Streptomyces lincolnensis B48, що виробляє 2,5 г/л лінкоміцину, що приблизно в 30 разів більше, ніж штам дикого типу NRRL 2936.
Для отримання надпродуцентів антибіотиків традиційно застосовуються підходи ступінчастої селекції мутантів, однак механізми, що лежать в основі надпродукції залишаються не до кінця зрозумілими. Завдяки порівняльному аналізові геномів у надпродуцента еритроміцину Saccharopolyspora erythraea Рх виявлено численні мутації, що змінюють основні метаболічні шляхи карбону й нітрогену, біосинтез вторинних метаболітів. У геномі надпродуцента рифаміцину В Amycolatopsis mediterranei HP-130 знайдено мутації у генах великої субодиниці метилмалоніл-КоА-мутази і аргініл-тРНК-синтетатизи, що спряли підвищеному виходу антибіотика. Делеція кластера генів біосинтезу вторинних метаболітів і кількох регуляторних генів у Streptomyces albus DSM 41398 сприяла надпродукції саліноміцину. Ці приклади доводять переваги порівняльної геноміки, що дозволяє швидко і точно з’ясувати ключові механізми надпродукції і застосувати ці знання для покращення промислових штамів.
З отриманих результатів можна зробили висновки, що, по-перше, у мутанта В48 не виявлено жодних мутацій, що зачіпають ферменти основних метаболічних шляхів, мутації сталися у інших генах. По-друге, культуральна рідина В48 значно світліша від рідини NRRL 2936, що може свідчити про різний рівень експресії генів меланінового кластера. По-третє, завдяки BGC18, що виявляє гомологію з кластером біосинтезу моеноміцину S. ghanaensis, цей штам може бути цінним продуцентом нового моеноміцино-подібного антибіотика.
Отримана інформація про причетність певних мутацій до надсинтезу лінкоміцину може слугувати підґрунтям для покращення промислових штамів-продуцентів антибіотиків.
