Здається кращого нема нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна (с) Т.Шевченко

Канів - невеличке містечко в самім серці України, яке вабить своїми видами на Дніпро та історією, адже саме тут похований Тарас Шевченко, відомі представники гетьманства і, за багатьма джерелами, саме звідси пішло козацтво. Подейкують, якщо ти був у Каневі і не піднявся на Тарасову гору та не вклонився Кобзарю, то вважай, шо і не був там. Піднялась, вклонилась і обімліла від краси пейзажу, що відкрився з гори. Завчений у школі "Заповіт" відобразився перед очима:

...Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий...

Відчуття спокою і сили, які мене охопили на цій горі складно описати словами. Якби не елементарна потреба повечеряти після денної подорожі, здавалось, я готова була там просидіти декілька годин, просто споглядаючи навколо. На мою скромну думку, тут має побувати кожен українець хоча б раз.
‐----------------------------------
Саме місто чистеньке, доглянуте і миле: заклади з видом на Дніпро і смачною кухнею, красива набережна з фонтанами і підсвіткою, туристичні місця оформлені зручно і по-європейськи. Звісно, Канів, як і будь-яке невеличке містечко, не без нальоту провінційності: мужчини на голому торсі, які припивають шось зігріваюче прямо в центрі міста на багажнику своєї тачки, дівчулі в спортивних кофтах і на підборах, радянські будівлі типу "Дом культури", старенькі автобуси і забавні назви магазинів і кафех, на кшталт "У Тетяни". Але то таке, бо таке є і в моєму рідному Запоріжжі, та і в Кийові теж) Головне - це ті емоції, що тобі дарує це місто: привітна тьотя, яка погоджується тебе заселити в готель в 10 вечора з псом, хоч у інших "нє положено"; турботливий охоронець в магазині, який допомагає тобі придбати винце за 5 хв до закриття; мужчина з сувенірної лавки, який дістає і викладає перед тобою весь свій асортимент, хоч вже все було складено, а тобі прям дуже-дуже хочеться магнітик на пам'ять; можливість побачити зорі, сидячи на балконі готелю і попиваюче винце; шалені та незабутні краєвиди; ну і спокій української землі.
