Стаття 16. (1) Повнолітні жінки та чоловіки, незалежно від їх раси, національності або віросповідання, мають право одружуватися та створювати сім’ю. Вони мають рівні права під час утворення шлюбу, у шлюбі та при розірванні шлюбу.
(2) Шлюб повинен бути укладений лише за вільної та повної згоди обох сторін.
(3) Сім’я є природною та фундаментальною груповою одиницею суспільства і має право на захист від суспільства та держави.
Стаття 17. (1) Кожен має право на власність, якою він може володіти як самостійно, так і спільно з іншими.
(2) Ніхто не має права безпідставно відібрати власність людини.
Стаття 18. Кожен має право на свободу думки, совісті та віросповідання; це право включає в себе свободу змінювати свою релігію або переконання і свободу, як самостійно, так і спільно з іншими, як публічно, так і усамітнившись, виявляти свою віру або переконання у вченнях, у практикуванні, у поклонінні та у дотриманні звичаїв та обрядів.
Стаття 19. Кожен має право на свободу власної думки та самовираження; це право включає в себе свободу мати власну думку без втручань і шукати, отримувати та розповсюджувати інформацію, користуючись будь-якими засобами масової інформації і незалежно від кордонів.
Стаття 20. (1) Кожен має право вільно проводити мирні зібрання та створювати мирні об’єднання.
(2) Ніхто не може бути змушений належати до якогось об’єднання.
Стаття 21. (1) Кожен має право брати участь в управлінні своєю державою, як безпосередньо, так і опосередковано через вільно обраних представників.
(2) Кожен має право рівного доступу до суспільних послуг у своїй країні.
(3) Уряд за основу повинен брати волю народу; ця воля повинна мати вираження у періодичних та чесних виборах, які повинні проводитися за принципом загального та вільного виборчого права і принципом таємного голосування або інших еквівалентних процедур вільного голосування.
Стаття 22. Кожен як член суспільства має право на соціальний захист та право на реалізацію, шляхом державних зусиль та міжнародної співпраці і відповідно до організації та ресурсів (можливостей) кожної держави, економічних, соціальних і культурних прав, необхідних для підтримання його гідності і вільного розвитку його особистості.
Стаття 23. (1) Кожен має право на роботу, вільний вибір працевлаштування, на справедливі та сприятливі умови праці і захист від безробіття.
(2) Кожен без будь-якої дискримінації має право на однакову плату за однакову роботу.
(3) Кожен хто працює має право на справедливу і задовільну винагороду, що забезпечуватиме йому та його сім’ї гідне людини існування і яка доповнюється, якщо існує необхідність, іншими засобами соціального забезпечення.
(4) Кожен має право створювати та приєднуватися до професійних спілок з метою захисту власних інтересів.
