"Зараз", кажу я "запалення минає. Права доля пригеліону зменшилась. Ви стаєте сонним. Ви більше не можете тримати ваші очі відкритими. На даний момент хвороба під контролем. Зараз ви уві сні.

"Мер повільно закрив свої очі та почав хропіти

"Ви бачите, містере Тідл", кажу я, "дива сучасної науки"

"Бідл", каже він, "Коли ви дасте дядькові решту лікування, докторе Пух-пух?"

"Ваф-ху", кажу я. "Я повернусь завтра в одинадцять. Коли він прокинеться дайте йому вісім крапель турпентину та три фунти стейку. Доброго ранку."

"Наступного ранку я прийшов у визначений час.  "Добре, містере Рідл" сказав я, коли він відкрив двері спальні, "як там дядько цього ранку?"
