Протягом двох місяців Ґудлоу Бенкс і я, окремо одне від одного, спробували всі методи, до яких могли додуматись, щоби відслідкувати втікачів. Ми використовували свої дружні стосунки, щоб уплинути на продавця квитків, конюхів, залізничних провідників, та нашого одного самотнього, забутого поліцейського, але марно.

Потім ми стали кращими друзями і найзапеклішими ворогами. Кожного вечора після роботи ми збиралися в дальній кімнаті Снайдерового бару, щоб пограти в доміно і розставити пастки в розмовах, аби дізнатися, чи щось було знайдено. Саме так роблять суперники.
