 Бобе, це ти? - невпевнено запитав він
 Це ти, Джимі Велс? Крикнув чоловік у дверей.
"Клянусь серцем" вигукнув прибулець, хапаючи обидві чужі руки з своїми. Це Боб, безсумнівно. Я думав, що знайду тебе тут, якщо ти ще існуєш. Ну, ну, ну! - двадцять років це довгий відрізок часу. Старий пропащий, Боб; Я хотів, щоб ми востаннє, ще раз тут пообідали. Як Захід ставився до тебе, старий?
 Байстрюк; він дав мені все, що я в нього просив. Ти сильно змінився, Джіммі. Я ніколи не думав що ти висотою два чи три дюйми.
О, я підріс трошки після двадцяти.
Справи йдуть добре у Нью Йорку, Джіммі?
