Три роки тому я народила дитину, і моє життя повністю змінилося. Я цього не хотіла, я не була до цього готова, але так сталося. Я не могла спати, не мала часу, аби поїсти, аби навіть сходити до туалету, коли хотілося. Коли дитині виповнилося два роки, я прийняла рішення змінюватися. Вже рік я це роблю. Я пішла на курси та опанувала нову для себе професію. Я перестала боятися та віддала дитину моїй мамі на цілий день, бо в мене мав бути час на себе. Я знайшла нове хобі. Я відрізала волосся, яке було дуже довгим, а стало коротким. Я змінююся кожен день. Я це відчуваю. Я намагаюся робити все, що відкладала все життя, аби відчувати себе  щасливою. Бо лише у щасливої мами можуть бути щасливі діти. Я знайла нову роботу, де працюють в основній масі лише чоловіки, хорошу роботу, де через півроку стажу мені підняли зарплату до рівня мого чоловіка, який має стаж більше 5 років. Я хочу показати собі й моїй дитині, що жінка може вартувати чогось. Вона не обов'язково має сидіти вдома та готувати їжу весь час. ЖІнка не має бути домогосподаркою. Це мотивує мене йти далі. Через місяц моя малеча піде в дитсадок, а я піду навчатися та працювати далі. Я навчуся їздити на велосипеді, я буду заробляти більше грошей, аби ми могли дозволити собі не лише новий одяг, а й нову техніку, відпустку десь у Єгипті пару раз на рік, я буду сильною, бо саме цього хочу навчити свою доньку.
