Це було добре, холодний дощик падає,і вітер піднявся мінливий і стійко подув. Кілька піших пасажирів  перебуваючи частково в русі поспішили похмуро і тихо разом  в комірах від пальто, завернутими догори і з руками в кишенях. І в дверях магазину залізних виробів чоловік який пройшов тисячі миль щоб прийти на зустріч, невизначеної майже до абсурду, курив свою сигарету і чекав.
Чекав майже двадцять хвилин, і тоді високий чоловік в довгому пальто, з завернутим до його вух коміром, спішив вздовж протилежної сторони вулиці.
Він пішов прямо до очікуючого чоловіка.
"Чи це ти, Боб?"- запитав він сумнівно.
 " Чи це ти, Джиммі Вельс?" - закричав чоловік в дверях
