"Ти впевнений, що тебе не заганяють в пастку?" — запитав я. "Я маю підозру, що твоя підказка, якою б вона не була, приведе нас до комісара поліції і кількох десятків копів!"

"Мій дорогий, докторе", сказав Найт трішки грубо. "Хотів би нагадати вам, що я не гравець."

"Дуже вибачаюся," — сказав я. "Але я сумніваюся, що ти знайдеш Джонса."

Таксі зупинилося перед одним з найкрасивіших будинків. Чоловік з довгими рудими вусами і значком детектива на вдвороті плаща, походжав туди-сюди по вулиці. Час від часу,коли він відгортав свої вуса, щоб протерти обличчя, у ньому можна було впізнати риси колись відомого ньюйоркського детектива. Джонс продовжував уважно наглядати за вікнами та дверима будинку.
