"Як ся маєш в Нью-Йорку, Джиммі?"

"Норм. Працюю в одному з міських департаментів. Слухай, Бобе, давай підемо в одне знайоме місце, потеревенимо про старі добрі часи."

Двоє чоловіків пішли по вулиці пліч-о-пліч. Чоловік з Заходу, наповнений усвідомленням власного успіху, людина що перебуває на піку кар'єри. Другий, запахнувши плаща, слухає з інтересом.

Вони підійшли до аптеки на розі, осяяній яскравим штучним світлом, і синхронно повернулися один на одного.

Чоловік з Заходу раптово зупинився та смикнув іншого раз руку.

"Ти не Джиммі Уелс", – сказав він. "Двадцять років – це довгенько, але недостатньо аби змінити ніс людини з римського на курносий".
