Голос лунав м'яко та ніжно. Трохи нижчий, ніби стоячи не так близько за ним, а на відстані.
"Хто і що ти?", - спитав Скрудж.
"Я - привид минулого Різдва"
"Давно минулого?", - спитав Скрудж, оглядаючи статую
"Ні. Твого минулого"
Можливо, якби хтось спитав Скуджа, він би не зміг відповісти "чому", але від мав невимовно велике прагнення побачити дух в кепці, і благав його надіти її.
"Що?" - крикнув Привид, "а ти б відклав так скоро своїми руками світло яке я дав? Чи тобі недостатньо того, що ти один з тих безумців, що зробили цю кепку та примусили мене довгі роки носити її, натягуючи аж до брів!"
