Никанора Івановича викликали до передпокою його квартири, брали за рукав, щось шепотіли, підморгували і обіцяли не залишитися в боргу.
Мука ця продовжувалась до початку першої години дня, коли Никанор Іванович просто втік зі своєї квартири до приміщення управління біля воріт, але коли побачив він, що і там його підстерігають, побіг і звідти. Абияк відбившись від тих, що ступали слід у слід через асфальтовий двір, Никанор Іванович щез в шостому під'їзді і піднявся на п'ятий поверх, де і знаходилась ця погана квартира №50.
Коли перевів подих на майданчику, гладкий Никанор Іванович подзвонив, та йому ніхто не відчинив. Він подзвонив ще раз і ще раз і почав  бурчати і тихенько сваритися.Але й тоді не відчинили. Терпець Никанора Івановича урвався, і він, діставши з кишені зв'язку ключів, що належали домоуправлінню, власноруч відчинив двері і ввійшов.
