- Як раз ! - сказав він. - Гаразд, нехай у мене залишаються. А у вівторок, коли отримаю пенсію, надішлю тебе за них. Взагалі, брешу, - продовжив він, раптово знову впадаючи в попередній сльозливий тон.- І про тоталізатор брешу, і про пенсію брешу. І ти мені неправду кажеш, Бориско. Я ж відчуваю твою  щиру, добродушну політику. Наскрізь я тебе розумію ! Личаки тому здалися завузькі, що душа у тебе широченна! Ох, Боря, Боря! Все я розумію і все я відчуваю!
- Ви на нову квартиру перебралися? - перебив його син, щоб змінити розмову.
- Так, брате, на нову. Кожного місяця перебираюся. Моя бабище зі своїм характером не може довго на одному місці вжитися.
- Я у вас був на старій квартирі, хотів вас до себе на фазенду запросити. З вашим здоров,ям вам не завадило б пожити на чистому повітрі.
