- Пане міський голово, кажу, -Я не звичайний віруючий послідовник С. К. Лаіуса. Я ніколи не навчався у медичному коледжі, кажу, - Я лиш підійшов як звичайна людина подивитись чи можу бути чимось корисний.
- Дуже вдячний вам, відповідає він. - Пане лікаре Вау-ху, це мій племінник, пан Біддл. Він намагався полегшити моє нездужання, але невдало. О, Господи! Оххх...! він відключається. Я киваю головою пану Біддлу, присідаю на край ліжка й перевіряю його пульс. - Дозвольте перевірити вашу печій, чи той, вашого язика, кажу я. Потім я піднімаю його віки й зазираю в зірниці очей.
- Відколи ви хворієте, запитав я.
