 У дитинстві мені хотілося дивних речей. Не було бажання полетіти в космос, або допомогти усім тваринкам світу. У дитинстві я хотіла бути хіміком. Саме тим дивним хіміком, який сидить днями у своїй лабораторії за експериментами та створює дива.
 Моїми дивами мали бути... шампуні. Так, саме для цього я хотіла бути хіміком. А ще хотілось мені робити мильні бульбашки. У цьому теж є щось дивовижне.
 Та мрія так і залишилась нездійсненою. Адже хімік, який виробляє шампуні, це не наша реальність. Але ж не всі мрії мають бути пов'язані з реальним світом, чи не так?
