Подив з'явився на обличчі секретаря, що схилився над низеньким столом записуючи покази. Він підняв голову, але миттєво знову схилився до пергаменту.

- Безліч різних людей збирається у цьому місті до свята. Бувають серед них маги, астрологи, віщуни та вбивці, - монотонно говорив прокуратор, - та трапляються й брехуни. Ти, наприклад, брехун. Написано чітко: підмовляв зруйнувати храм. Так свідчать люди.

- Ці добрі люди, - почав арештант і, поспіхом додав: - ігемон, - продовжував: - нічому не навчились й усе наплутали, що я казав. Я взагалі починаю остерігатись, що плутанина ця буде продовжуватись дуже тривалий час. І усе тому, що він невірно записує за мною.

Настала тиша. Тепер вже обидва хворих ока важко споглядали арештанта.

- Повторюю тобі, але в останнє: припини прикидатись божевільним, розбійник, - промовив Пілат м'яко і монотонно, - за тобою записано небагато, але записано достатньо, щоб тебе повісити.
