Вихід чаклуна з його довгим помічником та котом, що виступав на сцені на задніх лапах, надзвичайно сподобався глядачам.
-Крісло мені, - неголосно наказав Воланд, і в ту ж мить, невідомо як і звідки, на сцені з'явилося крісло, в яке сів чарівник. - Підкажи мені, шановний Фагот, - впевнився Воланд у строкатого гаєра, що носив, скоріше за все, і другу назву окрім "Коров'єв", - як, по-твоєму, значно ж змінилося московське народонаселення?
Чаклун подивився на затишну, вражену появою крісла в повітрі, публіку.
- Звісно, так, месір, - неголосно відповід Фагот-Коров'єв.
- Ти правий. Містяни значно змінилися ззвоні, я кажу, що і само місто також, між іншим. Про костюми нема чого і казати, але з'явилися ці... як вони... трамваї, автомобілі....
- Автобуси, - поважно підказав Фагот.
Глядачі уважно слухали цю розмови, вважаючи, що він є прилюдією до чарівних фокусів. Куліси були заповнені артистами та робітниками сцени, і поміж їхніх облич можна було побачити напружене, бліде обличчя Римського.
