Рюхіну не хотілось нічого говорити, але прийшлося пояснювати.
- Секретаря Массоліта Берліоза сьогодні вечером задавило трамваєм на Патріаршіх.
-Не бреши ти, чого не знаєш! - розізлився на Рюхіна Іван,- я, а не ти був там! Він йього навмисне під трамвай підкинув!
- Та при чому тут "штовхнув"? - сердячись на загальну безтолковість, викрикнув Іван, - такому і штовхати не треба! Він такі штуки може витворяти, що тільки тримася! Він наперед знав, що Берліоз попаде під трамвай!
-А хто-небудь, крім вас, бачив цього консультанта?
- В тому то й біда, що тільки я та Берліоз.
- Так. Які ж заходи ви приняли, щоб спіймати вбивцю? - тут лікар повернувся і кинув погляд на жінку в білому халаті, що сиділа за столом у сторонці. Та витягла лист і почала заповнювати пусті місця між рядками.
