"Сонце схиляється, а смерті немає".
Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:
"Бог! За що гніваєшся на нього? Пошли йому смерть".
Записаши це, він болісно всхлипнув і знову нігтями поранив свої груди.
Причина відчаю Левія полягала в тій страшній невдачі, що наздогнала Іешуа і його, і, окрім цього, в тій важкій помилці, яку він, Левій, за його думкою, скоїв. Позавчора вдень Іешуа і Левій знаходились у Віфанії під Єршалаімом, де гостювали в одного городника, допомагаючи господару, а до вечора збирались іти в холодку в Єршалаім. Але Іешуа чомусь запоспішав, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і пішов біля полудня один. Ось в цьому-то і полягала перша помилка Левія Матвія. Навіщо, навіщо він відпустив його одного!
