- Три хвилини до десятої, - анонсував він, - рівно о десятій він увійшов у двері ресторану.
- Гарно зроблено на Востоці, чи не так? -- Спитав полісмен.
- Маєте рацію! Я сподіваюсь, що Джиммі зробив також половину. Він був кимось типу робочого, тому також і хорошим послідовником. Мені довилось розбиратись з деякини найгострішими розумами, аби дістатись вершин. Чоловік залазить в жолоб Нью Йорку. Необхідний Захід, аби покласти гострий кряж на нього.
Полісмен прокрутив свою дубинку і зробив крок чи два.
"Я буду в дорозі. Сподіваюсь, ваш друг прийтиме сюди і з ним буде все добре.  Збираєтесб подзвонити тоді, коли він буде в гуморі?"
- Мені слідує сказати ні! - Сказав інший. - Я дам йому хоча б пів години. Якщо Джиммі живий, то він буде тут до того часу. Так довго, офіцере.
