- Боже мій! - вигукнув новоприбулий, схопивши його за руки. - Це Боб, точно доля. Я був упевнений, що знайду тебе тут, якщо ти все ще існуєш. Так, так, так! -- двадцять років-довгий термін. Старе пішло, Боб; шкода, що це не тривало довго, так що ми могли б ще раз повечеряти там. Як Захід обійшовся з тобою, старина?"

- Хуліган, він дав мені все, про що я просив. Ти дуже змінився, Джиммі. Я ніколи не думав, що ти такий високий на два-три дюйми."

- О, я трохи виросла після двадцяти."

- Добре живеш в Нью-Йорку, Джиммі?"
