На це Стравінський попереджувально-ввічливо нахилив голову.

- І ви - тут головний? - продовжував Іван.

Стравінський і на це вклонився.

- Мені з вами треба поговорити, - багатозначно сказав Іван Миколайович.

- Я для цього і прийшов, - відгукнувся Стравінський.

- Справа ось у чому, - почав Іван, відчуваючи, що настав його час, - мене в божевільні вирядився, ніхто не бажає мене слухати! ..

- О ні, ми вислухаємо вас дуже уважно, - серйозно і заспокійливо сказав Стравінський, - і в божевільні вас рядити ні в якому разі не дозволимо.

- Так слухайте ж: вчора ввечері я на Патріарших ставках зустрівся з таємничою особистістю, іноземці не іноземцем, який заздалегідь знав про смерть Берліоза та особисто бачив Понтія Пілата.

Свита безмовно і не рухаючись слухала поета.

- Пилата? Пилат, це - який жив при Ісусі Христа? - мружачись на Івана, запитав Стравінський.

- Той самий.
