Мелітон плентався до річки і слухав, як позаду нього мало-помалу завмирали звуки сопілки. Йому все ще хотілося скаржитися. Сумно поглядав довкола, і йому ставало нестерпно шкода і небо, і землю, і сонце, і ліс, і свою Дамку, а коли найвища нотка сопілки пронеслася протяжно в повітрі і затремтіла, як голос людини, що плаче, йому стало надзвичайно гірко і прикро через непорядок, який панує у природі.

Висока нота затремтіла, обірвалася, і сопілка замовкла.

Месник

Федір Федорович Сігаєв незабаром після того, як застав свою дружину на місці злочину, стояв в магазині зброї Шмукс і К ° і вибирав собі відповідний револьвер. Обличчя його виражало гнів, скорботу і безповоротну рішучість.

«Я знаю, що мені робити ... - думав він. - Сімейні основи зневажені, честь затоптана в бруд, а тому я, як громадянин і чесна людина, повинен стати месником. Спочатку вб'ю її і коханця, а потім і себе ... »
