" Мій любий лікарю, " - промовив Найт трохи жорстко. "Хотів би нагадати, що я не гравець.
" Прошу мене вибачити, " - відповів я. "Але я не вірю, що ви знайдете Джолнса. "
Кеб зупинився перед однією з найкрасивіших будівель на вулиці. Перед будинком, крокуючи взад і вперед, перебував чоловік з довгими рудими вусами, з бляхою поліцейського на лацкані пальта. Час від часу чоловік прибирав свої вуса, щоб обтерти обличчя, аж тоді я відразу впізнав добре знайомі риси видатного Нью-Йоркського детектива. Джолнс пильно стежив за дверима і вікнами будинку.
"Отже, лікарю, " - промовив Найт, не в змозі притлумити переможні нотки в голосі, "Ви бачили? "
