Маргарита посміхнулась і зробила спробу відідвинути від себе стакан.

- Сміливо пийте, - сказав Воланд, і Маргарита одразу взяла стакан в руки. - Гелла, сідай, приказав Воланд і пояснив Маргариті: - Ніч з повним місяцем - святкова ніч, і я вечеряю в тісній компанії наближених і слуг. Так, як ви почуваєте себе? Як пройшов цей виснажливий бал?

- Приголомшливо! - затріщав Коровйов, - всі зачаровані, закохані, подавлені, стільки такту, стільки вміння, чарівності і шарму!

Воланд мовчки підняв і чокнувся з маргаритою. Маргарита покірна випила, умаючи, що тут же їй і буде кінець від спирту. Але нічого поганого не відбулось. Живе тепло потекло по її животу, щось м'яко стукнуло в потилицю, повернулись сили, ніби вона встала після довгого освіжаючого сна, окрім того, відчула вовчий голод. І при згадці про те, що вона не їла нічого з вчорашнього ранку, він ще більше розігрався. Вона стала жадно ковтати ікру.
