- За три хвилини десята, - оголосив він. - Була рівно десята година, коли ми розійшлись тут біля дверей ресторану.
- Сподіваюсь справи на Заході йшли добре? - спитав поліцейський.
- Ще б пак! Я сподіваюся, що Джиммі пощастило хоча б на половину. Він був свого роду нудним, хоча і хорошим хлопцем. Мені довелося змагатися з деякими найрозумнішими кмітливцями, щоб урвати своє. У Нью-Йорку усі розм’якають. Захід потрібен для того, щоб загострити людину.
Поліцейський покрутив дубинкою та зробив пару кроків.
- Я піду. Сподіваюся, що ваш друг прийде. Коли він точно з’явиться?
- Мушу сказати, що не знаю! - сказав другий. - Я почекаю його щонайменше півгодини. Якщо Джиммі живий, він буде тут вчасно. До скорого, офіцере.
