Проходить ще декілька діб і нарешті в далечині, в смаглявому тумані показується столиця. Шлях завершений. Поїзд зупиняється, не доїжджаючи міста, поблизу товарної станції. Бики, випущені з вагонів на волю, похитуються і спотикаються, ніби йдуть по слизькому льоду.

Зарершивши із вивантаженням і ветеринарним оглядом, Малахін і Яша заселюються в брудних, дешевих номерах на околиці міста, на тій самій площі, де відбувається торг худобою. Живуть вони в бруді, їдять огидно, як ніколи не їли у себе вдома, сплять під різкі звуки поганого оркестріону, день і ніч граючого в трактирі під номерами. Старець зранку йде кудись шукати покупців, а Яша цілими днями сидить в номері або ж виходить на вулицю оглянути столичне місто. Він бачить брудну, угноєну площу, трактирні вивіски, зубчасту стіну монастиря в тумані... Зрідка перебіжить він вулицю і загляне у вікно бакалійної крамнички, помилується на банки з різнокольоровими пряниками, позіхне і ліниво поплететься до себе в номер. Столиця його не цікавить.
