Хтіла поумнічати тут

, на шчот «полюбисебетакой», «тригери-шмигери», «всі страхи із дєцтва», «винуваті батьки що ми виросли єбаньки», «не бійся бояцця», «будь собою, бухай матчу», «роби масаж писка гуашшю і ходи з синьою мордою», «я блогер-мені треба перезавантаження і єднання з природою», але «дайте мені 18-зірковий готель»....

 Я от думаю, звідки отой молодняк ниньчє такий просвітлений? Та ж їхнє пубертнатне становлення не гартувалось в ліхіє 90-иє?

 Вони в ті часи ще пішки під стіл ходили..
 Звідки у них стільки такого житєйського мудрствованія?

Шо вони знають про поїздку на базар Україна раз в три місяці по спортивний костюм? Чи по кросовки на пінистій підошві, які носили всі в школі, окрім тебе?
 Де вони розуміють що таке касета гурту Ван Гог, куплена по дорозі зі школи в кіоску за 5 грн?
А банан? Банан який ївся годину, нє я його не їла, а так типу облизувала, щоб подовше потішитись його присутністю.

 Де я в свої 16-18-20 років мала стілько розуму? Раділа собі тихенько светрові зі старшої троюрідної сестри і втіхаря курила з 4-юрідною в лісі прості сігарєти  Космос, а не оті всякі ваші айкоси.....
 А тепер усе інакше, інакше, просто-просто, просто навпаки. Як співав колись поаулярний гурт Аква віта...
