"Док," - каже майор, "я тяжко хворий. Скоро помру Ви справді ніяк не можете мені допомогти?"

"Містер Майор," кажу я, " Я не учень С. К. Лапіуса і навіть не проходив курс у медицинському коледжі. Я лише прийшов сюди як товариш, щоб подивитися, чи зможу я бути корисним."

"Я вам дуже вдячний",- відповів він "Доктор Во-ху, це мій племінних, містер Бідл. Він намагався полегшити моє горе, проте спроба виявилася невдалою. О, Господи! Оу-оу-ої!!" - проспівав хлопець.

Я привітно кивнув містеру Бідлу і сів біля ліжка щоб перевірити пусьс майора.
"Дайте подивитися чи все добре із твоєю печінкою - висунь язика."- кажу я.
Потім піднімаю його повіки і пристально дивлюсь у зіниці.
