Зважаючи на все сказане, прокуратор просить першосвященника переглянути рішення та залишити на волі того з двох засуджених, хто менш шкідливий, а таким, безсумнівно, є Га-Ноцрі. Отож?
Каїфа прямо в очі поглянув Пілату та сказав тихим, але твердим голосом, що Синедріон уважно ознайомився зі справою та вдруге повідомляє, що націлений звільнити Вар-раввана.
– Як? Навіть після мого клопотання? Клопотання того, в обличчі якого говорить римська влада? Першосвященнику, повтори втретє.
– І втретє ми повідомляємо, що звільняємо Вар-раввана, – тихо сказав Каїфа.
Усе було завершено, і говорити більше було ні про що. Га-Ноцрі уходив назавжди, та страшні, злі болі прокуратора нікому вилікувати; від них нема засобу, окрім смерті. Але не ця думка вразила зараз Пілата. Усе ж та незрозуміла туга, що вже приходила на балконі, пронизала всю його істотність. Він одразу спробував її пояснити, і пояснення було дивне: здалося смутно прокуратору, що він чогось не договорив із засудженим, а можливо, чогось не дослухав.
