"Цей мер Бенкс був у ліжку окрім його вусів та ніг. Він створював внутрішні звуки, які мав би кожен в Сан-Франциско, прогулюючись парками. Молодий чоловік стояв біля ліжка,тримаючи склянку води.

"Док, - сказав мер, - я жахливо захворів. Я збираюся померти. Чи можеш ти зробити щось для мене?"

"Містер, мер",- сказав я, " я не остаточно регулярний учень С.К.Лапіуса. Я ніколи не брав курси в медичному коледжі" - сказав я. "Я просто прийшов як приятель, щоб побачити чи зможу я бути асистентом".

"Я дуже зобов'язаний, - сказав він, - Доку Ву-у, це мій племінник, містер Біддл. Він намагався полегшити мої страждання, але безуспішно. Ох Лорді! Ой, ой, ой!" - він викрикнув.
