-І до того ж мій візник поїхав.  Не знаю, куди подітися.  Ви були б дуже люб'язні, якби дозволили мені побути тут в сінях, поки пройде дощ.

 - А?  Bien [114], monsieur.  Ви знімайте калоші і йдіть сюди.  Це нічво, можна.

 Француз замкнув двері і ввів Жиркова в маленьку, дуже знайому залу.  У залі було все по-старому, тільки на столі стояла пляшка з червоним вином і на стільцях, поставлених в ряд серед зали, лежав вузький, тонесенькі матрацик.

 - Холодно, - сказав Буазо, ставлячи на стіл лампу.  - Я тільки вчора приїхав з Парижа.  Скрізь карьошо, тепло, а тут в Расея холод і ці Кумир ... Крамор ... les cousins. [115]  Проклятий Кузан.

 Буазо налив півсклянки вина, зробив дуже сердите обличчя і випив.

 - Всю ніч не спав, - сказав він, сідаючи на матрацик.  - Les cousins і якийсь корів все дзвонить, питає Злюшкін.
