Я взагалі відкрила телеграм, щоб написати тобі, що я вже утретє прокидаюсь о 7 з чимось і відразу беру до рук книжку й читаю до 10 з чимось, і яка я натхненна книжкою, як мені весело від неї і потішно! Але натомість застрягла у чатах)))))
Хотіла описати епізод: на цій базі керування польотами сателітів є суперінтендант Сара (типу завхоз) і керівник охорони Маковські (сидить на пропускному пункті), їм по 27, і у них любов. І це так мило! Ситуація: на базу прийшла невідома посилка на ім'я автора книги, Джорджіо. І він не знав, що то таке. Маковські при Джорджіо почав відкривати посилку (щоб перевірити, чи нема там нічого небезпечного). Чутка про невідоме послання розійшлась по усій базі, і вже на пропускному пункті, крім Джорджіо і Маковські зібралися різні працівники і Сара у тому числі. В бандерольці виявились капронові колготи, трусики з пікачу і вібратор. Усі звісно зайшлися сміхом і після цього прозвали Джорджіо містером пікачу. А Сара возмутилась, чого усі так сміються з вібратора - у неї такий самий, дуже корисна річ, завжди готовий і ніколи не ображається, і спопеляючим поглядом подивилась на Маковські. А мені чомусь так мило стало!
Ну що от вони працюють на одній базі, і що бувають різні смішні ситуації, і що у них любов. Звісно ж я уявила тебе і себе на їхньому місці (тільки у нас усе гармонійніше, і я поки не потребую вібратора))))
А посилка, виявилось, була валізкою стажерки!)))))) І її звали Джоу, такі ж ініціали як у Джорджіо.
Не знаю, наскільки зрозуміло і детально я описала і передала зміст епізоду, але сподіваюся, ти всміхнувся)
