- Хм... Чим ж це вона вам так сподобалася? - запитує задоволений чоловік.

- Неймовірне, поетичне створіння, яке може торкнутися і закохати в себе навіть камінь!
В загальному, ви, мужики, прозаїки і розумієте своїх жінок тільки в перших місяць після весілля... Зрозумійте, що ваша дружина ідеальна жінка! Зрозумійте і радійте, що доля послала вам таку дружину! Таких-то саме в наш час і потрібно жінок... саме таких!

- Що ж в ній такого особливого? - дивується чоловік.

- Помилуйте, красуня, повна грації, життя і правди, поетична, щира і в той же час загадкова! Такі жінки якщо раз полюблять, то люблять сильно, усім запалом...

І інше в такому роді. Чоловік в той же день, лягаючи спати, не втерпить, щоб не сказати дружині:

- - Бачив я Петра Семеновича. Жахливо тебе розхвалював. У захваті... І красуня ти, і граціозна, і загадкова... і ніби любити ти здатна якось особливо. З сім мішків гречаної вовни наговорив... Ха-ха...
