Маргарита відкинула шторку і влетіла у вікно.

- Я боюся, - повторив хлопчик і затремтів.

- Не бійся, не бійся, маленький, - сказала Маргарита, намагаючись пом'якшити свій охриплий під вітром, злочинний голос, - це хлопчаки скла били.

- З рогатки? - запитав хлопчик, перестаючи тремтіти.

- З рогатки, з рогатки, - підтвердила Маргарита, - а ти спи!

- Це Ситник, - сказав хлопчик, - у нього є рогатка.

- Ну, звичайно, він!

Хлопчик подивився лукаво кудись в сторону і запитав:

- А ти де, тітка?

- А мене немає, - сказала Маргарита, - я тобі снюся.

- Я так і думав, - сказав хлопчик.

- Ти лягай, - наказала Маргарита, - Поклади руку під щоку, а я тобі буду снитися.

- Ну, снюсь, снюсь, - погодився хлопчик і негайно ліг і руку поклав під щоку.

- Я тобі казку розповім, - заговорила Маргарита і поклала розпалену руку на стрижену голову, - була на світі одна тьотя. І у неї не було дітей, і щастя взагалі теж не було. І ось вона спершу багато плакала, а потім стала зла ... - Маргарита замовкла, зняла руку - хлопчик спав.
