Так,це був безперечно головний.Він сів на стільчик,а всі інші залишились стояти.
- Лікар Стравінський,відрекомендувався чоловік,який сів на стілець Іванові і подивився на нього приязно.
- Ось,Олександре Миколайовичу,- тихо хтось зказав з акуратною борідкою і подав головному повністю списаний лист паперу Івана.
"Цілу справу завели"-подумав Іван. А головний в той час швидко пробіг очима лист паперу,пробормотів: "Так,так.."І перекинувся з навколишніми декількома фразами маловідомою мовою.
,,Латинню,як Пілат,розмовляє..."-сумно подумав Іван.І тут одне слово заставило його здригнутися, і це було слово " шизофренія"-,шкода,вже вчора сказане проклятим іноземцем на Патріарших озерах,а сьгодні повторене тут професором Стравінським.
"І навідь це знав" - тривожно подумав Іван.
Головне,очевидно,поставив собі за правило погоджуватися з усіма і радіти всьому незалежно від того щоб йому не говорили його оточуючі  і підкреслювати це словами" Неперевершено,неперевершено...."
