- Так...ну ступай.
Програвши два рублі, Фінкс згадує про гімнназію і приходить в жах.
- Господи, уже третя година! - вигукує він.- Як я у вас засидівся! Бувайте, побіжу!
- Пообідайте все заодно у мене, тоді йдіть,- говорить Ляшкевький. -Встигнете.

Фінкс залишається, але з умовою, що обід буде продовжуватись не довше десяти хвилин. Пообідавши, він п'ять хвилин сидів на дивані і думав про потріскану стіну, потім рішуче поклав голову на подушку і озвучиує кімнату пронизливим носовим свистом. Поки він спить, Ляшкевський, не схвалюючи післяобіднього сну, сидить біля вікна. дивиться на дрімаючого гостя і брязчить:
-У, пса кров! І як це ти не задубієш від ліні! Ні праці, ні розумових інтересів, тільки одні розтущі процеси...Гидота! ТЬХУ!

О шостій годині прокидається Фінкс.
- Пізно вже у гімназію,- говорить він, потягуючись. - Прийдеться завтра піти, а зараз...відігратися, чи що? Давайте ще одну партію...
