Лєвий з ненавистю поглянув на Пілата і посміхнувся досить недоброю посмішкою, що обличчя його спотворилось зовсім.

- Все хочете відібрати? І останнє, що маю?- запитав він.
- Я не сказав тобі - віддай, - відповів Пілат,- я сказав- покажи.

Лєвий  покорпався за пазухою і вийняв сувій пергаменту. Пілат взяв його, розвернув, розстелив його між вогнями и, прищурившись, почав вивчати малозрозумілі чорнильні знаки. Важко було зрозуміти ці криві рядки, і Пілат щурився і нахилявся до самого пергаменту, водив пальцем по рядках. Йому вдалось все-таки розібрати, що записане презентує собо незвязний ланцюжок якихось висловів, якихось дат, господарських нотаток і поетичних відривків. Дещо Пілат прочитав :"Смерті немає... Вчора ми їли солодкі весняні баккуроти..."

Гримасуючи від напруги, Пілат щурився , читав : " Ми побачимо чисту річку води життя... Людство буде дивитись на сонце через прозорий кристал..."
