Кот, відставивши від очей бінокль, тихенько підпірну свого короля в спину. Той в розпачі закрив обличчя руками.

- Поганенько діло, дорогий Бегемот, - тихо сказав Коров'єв отруйним голосом.

- Положення серйозне, але аж ніяк не безнадійна, - відгукнувся Бегемот, - щобільше: я цілком впевнений в остаточній перемозі. Варто тільки гарненько проаналізувати стан.

Цей аналіз він почав виробляти досить дивним чином, саме став кроїти якісь пики та підморгувати своєму королю.

- Нічого не допомагає, - зауважив Коров'єв.

- Ай! - скрикнув Бегемот, - папуги розлетілися, що я і передбачав!

Дійсно, десь далеко почувся шум численних крил. Коров'єв і Азазелло кинулися геть.

- А, чорт вас візьми з вашими бальними витівками! - буркнув Воланд, не відриваючись від свого глобуса.

Лише тільки Коров'єв і Азазелло зникли, миготіння Бегемота прийняло посилені розміри. Білий король нарешті здогадався, чого від нього хочуть, раптом стягнув з себе мантію, кинув її на клітку і втік з дошки. Офіцер кинуте королівське вбрання накинув на себе і зайняв місце короля. Коров'єв і Азазелло повернулися
