Ну, а ти як? На платню, чи що? - запитав він.

- Яке за платню! За порятунок душі їздимо, світ послав ...

- Так задарма і їздиш?

- А хто ж буде платити? Не з власного полювання їжу, світ послав, але ж світ за мене і хліб прибере, і жито посіє, і повинності справить ... Стало бути, не задурно!

- А живеш чим?

- Христа ради.

- Мерінок-то у тебе мирський?

- Мирський ...

- Та-ак, братик ти мій ... Покурить у тебе немає?

- Не палю, хлопець.

- А якщо у тебе кінь здохне, що тоді робити станеш? На чому поїдеш?

- Навіщо їй дихнути? Не треба вмирати ...

- Ну, а якщо ... розбійники на тебе нападуть?

І балакучий Кузьма запитав ще: куди подінуться гроші і кінь, якщо сам Єфрем помре? куди народ буде класти монету, якщо чашка раптом виявиться повною? що, якщо у чашки дно провалиться, і т. п. А Єфрем, не встигаючи відповідати, тільки віддувався і здивовано поглядав на свого супутника.
