Byte for France або “ Мій досвід ведення блогу в Instagram ”
Останні 3 місяці мого життя видалися аж занадто насиченими на події та емоції , але ось нарешті у мене з’явилося кілька вільних годин та трохи енергії , щоб продовжити серію записів щодо свого досвіду блогерства .
Сьогодні розповім про те , як і навіщо мене занесло в Instagram .
Якщо цікаво подивитися відразу на результат , то щиро прошу за цим посиланням — https://www.instagram.com/yevhenii_kanivets/
Моє бачення Instagram
Колись давно я прочитав статтю чи просто коментар – уже не згадаю .
Але йшлося там про те , що найпопулярнішою соціальною мережею стане платформа , де можна буде лише ділитися світлинами та ставити лайки .
Було це за кілька років до появи всім відомого сервісу .
То як авторові вдалося передбачити майбутнє ?
Дуже просто !
Instagram втілює глибинні бажання кожної людини :
емоційне збудження від перегляду гарних фото ( читання — це менш природний процес , аніж споглядання ) ;
нескінченне поглинання нібито важливої інформації про інших людей ( користувач відчуває себе у потоці ) ;
соціальне підтвердження того , що користувач виглядає та поводиться відповідно до тренду ;
Якщо чесно , то всі зазначені моменти мені не дуже близькі , тому до поїздки у Францію я в Instagram не мав жодного фото .
Але що сталося потім ?
Byte for France
Французькою мовою до Франції я володів не дуже добре .
Треба було якось виправляти ситуацію .
Не знаю , як у інших , а у мене в житті траплялось не так багато див .
Знаєте , так щоб прокинувся одного ранку і володієш мовою як місцевий .
Все , що я зараз вмію , давалося мені доволі важко , через щоденну працю протягом багатьох років .
Але як змусити себе займатися французькою щодня ?
Особливо письмом ?
Мені завжди було цікаво читати статті про життя за кордоном .
Але їм , як на мене , завжди бракувало систематичності .
Тож я вирішив започаткувати проєкт під назвою Byte For France — Instagram - блог , в якому я б чесно та систематично ( кожного дня ) ділився враженнями про життя у Франції французькою та російською мовами .
Перші кроки
Свій перший пост я опублікував 3-го лютого 2018 року .
Це було фото валіз , котрі ми зібрали з собою до Франції .
Тоді за мною стежили лише кілька моїх друзів , але початок було покладено .
Yevhenii Kanivets's Blog
Мій перший пост
Я відразу ж вирішив , що описуватиму все як є , щоб не вийшло такого , знаєте , ідеального Instagram , який показує лише приємні моменти .
Я прагнув максимально точно передати свій досвід .
До речі , всі ці ідеальні Instagram зламали психіку далеко не одному підлітку ( та не тільки ) .
Досі не розумію , чому люди так бояться бути самими собою і створюють собі ці нудні образи “ успішних людей ” .
Але повернімося до теми .
Спочатку писати дописи мені було дуже важко , адже я витрачав по кілька годин на їхній переклад кожного дня .
На щастя , тем для записів було багато , залишалось тільки обирати , про що розповісти .
До речі , поступово за мною почали стежити друзі та знайомі , а згодом і незнайомі люди …
Як це сталося , розповім трохи далі .
Прогрес та мотивація
Якщо щось робити , то це починає виходити .
Так сталося і цього разу .
Несподівано мені почала допомагати моя викладачка французької мови з університету — вона корегувала кожен мій запис .
Помилок було дуже багато , але щоразу їх було все менше і це не могло не радувати .
Поступово мені дуже сподобалося ділитися цікавою інформацією , що могла стати у нагоді іншим людям .
Мені здається , що я навіть почав жити цікавіше , щоб було про що розповісти .
Ми відвідували багато музеїв , парків , подорожували іншими містами та країнами .
Я навіть писав про свої співбесіди та роботу , власні думки .
Звідки беруться читачі ?
Instagram створено таким чином , щоб отримати читачів звичним шляхом було максимально важко .
У головній стрічці кожен користувач бачить лише тих , на кого вже підписаний .
У пошуку користувач переглядає контент , не звертаючи особливої уваги на його автора .
Отже , кожен користувач має привести читачів з іншого джерела ( реальних знайомих , наприклад ) або ж придбати рекламу в Instagram , щоб влізти зі своїм контентом у стрічку незнайомців .
Третій спосіб , на котрий витрачають час звичайні користувачі , – вподобання та стеження за іншими користувачами у надії на те , що ті стежитимуть у відповідь .
Зазвичай кількість підписок / читачів у таких користувачів майже однакова .
Є ще четвертий спосіб , але він уже для геть зневірених людей — придбати читачів та вподобання .
Є ( чи принаймні були ) цілі мережі фейкових акаунтів , що за невелику винагороду за вами стежитимуть , вподобають і навіть прокоментують ваші пости .
Тільки задумайтесь , що люди готові витрачати власні кошти та брехати тисячам інших людей , лише заради того , щоб виглядати кращими , на думку тих самих людей .
Але проблема мабуть не в Instagram , чи не так ?
Розумне чи хитре рішення ?
Як і кожному Instagram - блогеру , мені здавалося , що мій контент має побачити більше людей .
Тому після того як перша хвиля читачів закінчилася ( знайомі та друзі із реального життя ) , я вирішив , що потрібно збільшити охоплення іншим шляхом .
Саморекламу можна було організувати , ставлячи вподобання іншим користувачам , що доволі просто було автоматизувати за допомогою цього проекту — https://github.com/instabot-py/instabot.py.
Yevhenii Kanivets's Blog
Мій IoT набір , який я пізніше використовував для Instagram .
Але ставити лайки рандомним користувачам було не дуже ефективно , тож я написав пошук у ширину і зібрав список читачів моїх читачів , що ймовірно могли про мене чути .
У результаті мій скрипт , запущений на Raspberry Pi , пропрацював близько 2 місяців удень та вночі , збільшивши кількість моїх читачів до 1000 .
Потім мені стало нудно , і я перестав займатися цією “ дуже важливою ” справою .
Результати
Я успішно завершив свій проект через 256 днів після його початку .
Рівень моєї французької значно виріс .
Крім того , я дізнався і розповів про багато цікавих речей та подій .
Нарешті мені вдалося розібратися з тим , що таке Instagram і навіщо він потрібен .
На жаль , Instagram перетворився на місце маніфестації свого “ успіху ” та марнування власного часу для більшості користувачів .
Але не думаю , що проблема у самому ресурсі — він просто дав людям те , чого вони хотіли .
Мені дуже подобається освітній контент , який спрямовано на розвиток людини — звіти про івенти , подорожі , книги та фільми , лайфхаки .
Загалом усе , що несе у собі цінність для когось , окрім самолюбства автора …
