Що для Вас означає бути Іншим ?
Можливо , для когось Інший — це людина іншої зовнішності , наприклад , чорношкірий афроамериканець .
Чи , може , це співмешканець , що мислить по-іншому або неповносправний , співгромадянин іншої національності або релігії чи мандрівник , який приїхав з іншої країни .
Ба більше , можливо , хтось вважає , що цей Інший живе всередині нас самих .
Без сумніву , варіантів відповіді багато , й , звісно , у кожного вона буде різною .
Насправді я довго думала над тим , ким Інший є для мене .
Зрештою , я зупинилась на двох прикладах , аби пояснити Вам , та й самій собі , ким , на мою думку , є така особа .
По-перше , я хочу сказати про іноземців .
Неважливо , чи це мігрант , чи просто мандрівник .
Адже місія перебування людини за кордоном уже не має такого значення , як сам факт того , що вона приїхала сюди з іншої країни , вона стає начебто чужою тут , у цьому новому для неї світі .
І постає питання : що означає “ стає чужою ” ?
Чи це те саме , що й бути Іншим , чи ні ?
Як на мене , це зовсім різні речі .
Чому і як це відрізняти ?
Обґрунтовано відповісти на це запитання мені дуже допомогло моє останнє заняття із риторики , на якому ми аналізували есе Кшиштофа Чижевського “ Міст і людина ” .
Автор використовує міст як метафору , що постає з’єднувальним елементом між “ своїми ” та “ чужими ” .
Тобто за допомогою цього архітектурного витвору чужинець стає Іншим .
Але він є частиною нас самих й виступає елементом спільноти , до якої ми належимо , ми маємо шанс , звертаючись до нього , переступити через себе .
А за словами автора : “ Це стара істина , мовляв , лише переступаючи через себе , людина залишається собою ” .
З метою вияскравлення поданого вище аргументу , хочу навести приклад однієї дуже мужньої та розумної жінки .
Це Джейн Гудолл — посол миру ООН , приматолог , етолог і антрополог з Великої Британії .
Вона повсюдно відома завдяки своєму більш як 45-річному вивченню соціального життя шимпанзе в національному парку Танзанії .
Молода жінка залишила усі блага цивілізації й подалась у незвідану подорож , експедицію , та вона йшла за покликом свого серця .
Дівчина поринула у новий світ .
Безсумнівно , їй було дуже важко , та сама ж говорила : “ Головне — багато працювати і вірити в себе ” .
Цікавим є те , що , потрапивши в середовище , де проживають шимпанзе , не тварини були тими Іншими , такою була сама жінка , більше того , на початку , вона була чужинкою .
Та завдяки наполегливій праці вона самостійно збудувала так званий міст , що перетворив її спочатку на Іншу , а згодом навіть і на Свою .
Так , спочатку тварини дещо боялись Джейн , жахались її , але згодом вони звикли до її присутності , навчились бути поруч з Іншим .
По-друге , подумаймо про людей із обмеженими можливостями , фізичними чи розумовими , немає значення .
Вони відрізняються від нас у багатьох аспектах , по-іншому бачать навколишній світ , думають , рухаються , відчувають .
Наприклад , людина із вадами зору знає , що вона не побачить жодної точки світла , але все одно відчайдушно озирається в непроглядній темряві навколо й вчиться пристосовуватись у ній за допомогою відчуттів .
Діти , що народились із аутизмом , назавжди приречені мати труднощі у спробах спілкуватися з людьми , що їх оточують Так , вони є Іншими , адже не здатні виражати власні емоції , що супроводжується труднощами розмовної мови і , в деяких випадках , зниженням інтелектуальних здібностей .
Проте справжньою проблемою є не так їхня неповносправність , як наше нерозуміння , адже насправді людина не почуватиме себе Іншою , поки її такою не зробить навколишнє середовище .
На сьогодні відомо багато випадків , коли людина із обмеженими можливостями досягає справжнього успіху у кар’єрі , спорті , мистецтві , інколий абсолютно здоровій особі таке не під силу .
Люди із неповносправністю не потребують нашого жалю чи якихось поблажок , вони сильні , й у деякій мірі більше цінують можливості життя , аніж ми .
Як на мене , нам не потрібно просто співчувати їм , а навпаки — надавати можливості для їхнього саморозвитку .
Це означає , що нам слід навчитись не бути “ над ” іншими , а “ поряд ” з ними .
До прикладу візьмемо фільм “ Недоторканні 1 + 1 ” , який розповідає про справжню дружбу , що , як не дивно , виникла між людьми , яких , здавалося б , абсолютно нічого не пов'язувало .
Зовсім нічого спільного — представники різних соціальних прошарків суспільства , є суттєва різниця у віці , образі життя , минулому , вихованні , світогляді і не тільки — практично чорне і біле , і не тільки в переносному сенсі .
Це історія про прикутого до інвалідного крісла багатого аристократа і щойно звільненого з в'язниці молодого араба .
Та , незважаючи на відмінність усіх фізичних показників , двоє чоловіків не були чужими , вони змогли бути поруч .
Завдяки цьому герої втілюють усі свої мрії , здійснюють божевільні вчинки , вони стають по-справжньому щасливими .
Отож , підсумовуючи все сказане вище , хочу навести цитату Кшиштофа Чижевсього : “ Інший — це частина нас і частина спільноти , до якої ми відчуваємо свою приналежність .
Інший , про якого ми тут думаємо , не може бути кимось неприсутнім , кимось байдужим нам ” .
Без сумніву , ми можемо вважати , що світ Іншого є окремим і живе за своїми законами .
Та ми не маємо права говорити , що він не має жодного значення для нашого існування , він не може бути для нас чимось чужим чи далеким , ми повинні навчитись бути поряд з Іншим .
